святий, канонізувати, християнин
Saint — це англійське слово, яке означає святого, праведника або людину з винятковими позитивними якостями.
noun — значення 1
A deceased person whom a church or another religious group has officially recognised as especially holy or godly; one eminent for piety and virtue.
Померла особа, яку церква або інша релігійна група офіційно визнала особливо святою або богобоязливою; хтось, хто видатний своєю побожністю та чеснотою.
Приклади:
Many people visited the shrine where the saint lay buried.
Багато людей відвідали храм, де поховано цього праведника.
The church venerates the saint for her miracles.
Церква шанує святу за її чудеса.
noun — значення 2
A person with similarly overwhelming positive qualities; one who does good.
Людина з надзвичайно позитивними якостями; хтось, хто робить добро.
Приклади:
Tom is a saint for putting up with all her demands.
Том — святий, що терпить усі її вимоги.
She's a saint for volunteering so much of her time.
Вона справжній ангел, що присвячує стільки свого часу волонтерству.
noun — значення 3
A Christian; a faithful believer in the present world.
Християнин; вірний послідовник у сучасному світі.
Приклади:
The early Christians were often called saints.
Ранніх християн часто називали святими.
verb — значення 1
To honor, formally name, or revere as a saint; to canonize.
Вшановувати, офіційно називати або ставитися з повагою як до святого; канонізувати.
Приклади:
The church decided to canonize the martyr.
Церква вирішила канонізувати мученика.
Tom is no saint. — Том не святий.
Цей вислів означає, що людина не є ідеальною або бездоганною.
Приклади:
Tom is no saint; he has made mistakes in the past.
Том не святий; він робив помилки в минулому.
I'm no saint. — Я не святий.
Цей вислів означає, що людина не є ідеальною або бездоганною.
Приклади:
I'm no saint, so I understand why you made that choice.
Я не святий, тому розумію, чому ти зробив такий вибір.