Hollow — це прикметник, що означає порожній всередині, або іменник, що позначає заглиблення чи порожнину.
noun: порожнина, заглиблення, пустка, пустота
adj: порожній, пустий, беззмістовний, лункий
noun — значення 1
An unfilled space or cavity inside a solid object.
Незаповнений простір або порожнина всередині твердого об'єкта.
Приклади:
The insect ate the peach hollow.
Комахи виїли порожнину в персику.
He found a small hollow in the tree trunk.
Він знайшов невелике заглиблення у стовбурі дерева.
noun — значення 2
A feeling of deep emptiness or lack of purpose.
Відчуття глибокої порожнечі або відсутності мети.
Приклади:
She felt a hollow in her heart after the loss.
Вона відчула пустку в серці після втрати.
adj — значення 1
Having an empty space or cavity inside.
Такий, що має порожній простір або порожнину всередині.
Приклади:
They're hollow.
Вони пусті.
The pipe is completely hollow.
Ця труба повністю порожня.
adj — значення 2
Without substance, real worth, or sincerity.
Такий, що не має суті, справжньої цінності або щирості.
Приклади:
His words were hollow.
Його слова були пусті.
It was another hollow promise.
Це була ще одна пуста обіцянка.
adj — значення 3
Producing a low, echoing sound as if from an empty space.
Такий, що видає низький, гулкий звук, ніби з порожнього простору.
Приклади:
The footsteps made a hollow sound on the floor.
Кроки видавали лункий звук на підлозі.
hollow victory — піррова перемога
Перемога, яка не приносить задоволення або не має реальної цінності.
Приклади:
Winning the game without the star player was a hollow victory.
Перемога у грі без зіркового гравця була пірровою перемогою.