Religion — це англійське слово, що означає віру в надприродне, систему вірувань та обрядів, або відданість певній справі чи принципу.
noun: релігія, віра, віросповідання, віровизнання, сумлінність, відданість
noun — значення 1
Belief in a spiritual or metaphysical reality, often including at least one deity, accompanied by practices or rituals pertaining to the belief.
Віра в духовну або метафізичну реальність, яка часто включає принаймні одне божество, супроводжувана практиками чи ритуалами, що стосуються цієї віри.
Приклади:
This rite is part of their religion.
Цей ритуал є частиною їхньої релігії.
He is interested in anything that has to do with religion.
Його цікавить усе, що стосується релігії.
noun — значення 2
A particular system of such belief, and the rituals and practices proper to it.
Конкретна система таких вірувань, а також належні до неї ритуали та практики.
Приклади:
Different cultures have different religions.
Різні культури мають різні віросповідання.
noun — значення 3
Any practice to which someone or some group is seriously devoted.
Будь-яка практика, якій хтось або якась група серйозно віддана.
Приклади:
Making money is his religion.
Його релігія — заробляти гроші.
noun — значення 4
Faithfulness to a given principle; conscientiousness.
Відданість певному принципу; сумлінність.
Приклади:
He showed great religion in fulfilling his duties.
Він виявив велику сумлінність у виконанні своїх обов'язків.
organized religion — організована релігія
Приклади:
Many people question the role of organized religion in society.
Багато людей ставлять під сумнів роль організованої релігії в суспільстві.
state religion — державна релігія
Приклади:
The country has an official state religion.
У країні є офіційна державна релігія.
Religion is the opium of the people — Релігія - опіум для народу
Вираз означає, що релігія використовується для заспокоєння народу та відволікання його від реальних проблем.
Приклади:
Religion is the opium of the people.
Релігія - опіум для народу.