простолюдин, простолюддя, курсант-першокурсник
Pleb — це розмовний термін, що походить від латинського 'plebs' і використовується для позначення простої людини або представника нижчих верств суспільства.
noun — значення 1
A member of the common people or the lower social class.
Представник простого народу або нижчого соціального прошарку.
Приклади:
He often spoke as if he were superior to every pleb in the room.
Він часто говорив так, ніби був вищим за кожного простолюдина в кімнаті.
The elite ignored the needs of the pleb.
Еліта ігнорувала потреби простолюду.
noun — значення 2
A person regarded as unsophisticated, uneducated, or lacking in cultural refinement.
Людина, яку вважають некультурною, неосвіченою або позбавленою витонченості.
Приклади:
He called them plebs because they didn't appreciate classical music.
Він назвав їх простолюддям, бо вони не цінували класичну музику.
noun — значення 3
A first-year student or cadet at a military academy.
Курсант першого курсу у військовій академії.
Приклади:
The new pleb had to follow strict rules during his first week.
Новий курсант-першокурсник мав дотримуватися суворих правил протягом свого першого тижня.