Old — поширене англійське слово, що означає старий, давній, попередній або літній.
adj: старий, літній, колишній, давній, набридлий, рідний
adj — значення 1
Having existed or lived for a relatively long time.
Існує або живе відносно довгий час.
Приклади:
That church on the hill is very old.
Та церква на пагорбі дуже стара.
He died at a very old age.
Він помер у глибокій старості.
adj — значення 2
No longer new or unused; having been used previously.
Більше не новий або невикористаний; той, що був використаний раніше.
Приклади:
I can't understand why people are frightened of new ideas. I'm frightened of the old ones.
Я не розумію, чому людей лякають нові ідеї. Мене лякають старі.
adj — значення 3
Having lived for the specified number of years.
Прожив зазначену кількість років.
Приклади:
How old will you be next year?
Скільки років тобі буде наступного року?
adj — значення 4
Belonging to an earlier time; not modern.
Що належить до попереднього часу; не сучасний.
Приклади:
This is an old tradition.
Це давня традиція.
adj — значення 5
Tiresome or boring after prolonged repetition.
Набридливий або нудний після тривалого повторення.
Приклади:
That joke is getting old.
Цей жарт стає набридлим.
adj — значення 6
Indicating affection and familiarity.
Вказує на прихильність та знайомство.
Приклади:
Hello, old friend!
Привіт, старий друже!
old age — старість
Приклади:
He lived to a very old age.
Він дожив до дуже похилого віку.
old man — старий чоловік
Приклади:
The old man sat on the bench.
Старий чоловік сидів на лавці.
I am too old for this world. — Я застарий для цього світу.
Вираз означає, що людина відчуває себе невідповідною або нездатною пристосуватися до сучасного світу чи його тенденцій.
Приклади:
I am too old for this world.
Я застарий для цього світу.