Magistrate — це посадова особа, яка наділена судовими повноваженнями для розгляду справ у судах нижчої інстанції або виконання адміністративних функцій.
noun: магістрат, мировий суддя, урядовець, адміністратор
noun — значення 1
A judicial officer with limited authority to administer and enforce the law in minor cases.
Судова посадова особа з обмеженими повноваженнями для здійснення правосуддя у справах незначної тяжкості.
Приклади:
The magistrate presided over the minor traffic violation case.
Магістрат головував на слуханні справи про незначне порушення правил дорожнього руху.
The local magistrate issued a warrant for the arrest.
Місцевий мировий суддя видав ордер на арешт.
noun — значення 2
A high-ranking official of the state or a municipality in ancient Greece or Rome.
Високопоставлений державний або муніципальний чиновник у Стародавній Греції чи Римі.
Приклади:
The Roman magistrate was responsible for public order.
Римський магістрат відповідав за громадський порядок.
noun — значення 3
A comparable official in medieval or modern administrative institutions.
Посадова особа, що виконує аналогічні функції в середньовічних або сучасних адміністративних установах.
Приклади:
The city magistrate oversaw the municipal budget.
Міський магістрат здійснював нагляд за муніципальним бюджетом.
presiding magistrate — головуючий магістрат
Приклади:
The presiding magistrate called the court to order.
Головуючий магістрат оголосив про початок засідання.
local magistrate — місцевий мировий суддя
Приклади:
She consulted the local magistrate about the dispute.
Вона звернулася до місцевого мирового судді щодо цього спору.