самотній, єдиний, віддалений
Lone — прикметник, що описує самотність, відокремленість або унікальність об'єкта чи особи.
adj — значення 1
Being without companions or people nearby.
Перебування без супутників або людей поруч.
Приклади:
A lone traveler walked along the empty road.
Самотній мандрівник йшов порожньою дорогою.
The lone survivor told the story of the accident.
Одинокий вцілілий розповів історію про нещасний випадок.
adj — значення 2
Being the only one of a particular type or category.
Бути єдиним у своєму роді або категорії.
Приклади:
This is the lone tree in the entire field.
Це єдине дерево на всьому полі.
He was the lone candidate for the position.
Він був єдиним кандидатом на цю посаду.
adj — значення 3
Situated in a remote place with no neighbors.
Розташований у віддаленому місці без сусідів.
Приклади:
They lived in a lone cabin in the mountains.
Вони жили у віддаленій хатині в горах.
lone wolf — одинак
Приклади:
He is a bit of a lone wolf at work.
Він трохи одинак на роботі.
lone parent — батько-одинак або мати-одиначка
Приклади:
The government provides support for the lone parent.
Уряд надає підтримку для батька-одинака.