Jail — англійське слово, що означає в'язницю або тюремне ув'язнення.
noun: в'язниця, тюрма, ув'язнення, тюремне ув'язнення
noun — значення 1
A place or institution for the confinement of persons held against their will in lawful custody or detention, especially for minor offenses or while awaiting trial.
Місце або установа для утримання осіб, які перебувають під вартою або затримані проти своєї волі, особливо за незначні правопорушення або до суду.
Приклади:
He was sent to jail for the robbery.
Його посадили за пограбування.
Tom deserves to go to jail.
Том заслуговує сісти у в'язницю.
noun — значення 2
The state of being confined in a jail.
Стан ув'язнення у в'язниці.
Приклади:
Tom was in jail.
Том був у в'язниці.