переривання, втручання, пауза
Interruption — це іменник, що означає переривання, зупинку процесу або втручання в розмову.
noun — значення 1
The act of stopping the continuous progress of an activity or process.
Дія, що полягає у зупиненні безперервного перебігу певної діяльності чи процесу.
Приклади:
The meeting continued without any further interruption.
Зустріч продовжилася без жодного подальшого переривання.
Frequent interruptions made it hard to focus on the task.
Часті зупинки заважали зосередитися на завданні.
noun — значення 2
The act of breaking into someone else's speech or conversation.
Дія, що полягає у втручанні в чиюсь мову або розмову.
Приклади:
She apologized for the sudden interruption.
Вона вибачилася за раптове втручання.
His constant interruption of the speaker was considered rude.
Його постійне перебивання промовця вважалося грубим.
noun — значення 3
A period of time during which an activity ceases to happen.
Проміжок часу, протягом якого певна діяльність припиняється.
Приклади:
There was a brief interruption in the power supply.
Сталася коротка пауза в електропостачанні.
constant interruption — постійне переривання
Приклади:
I cannot work with this constant interruption.
Я не можу працювати з цим постійним перериванням.
minor interruption — незначна перерва
Приклади:
It was only a minor interruption to our plans.
Це була лише незначна перерва в наших планах.