об'яття, обіимати, захват
Hug — це англійське слово, яке означає обійми або дію обіймів, виражаючи прихильність, радість чи інші сильні емоції.
noun — значення 1
A close embrace, especially when charged with an emotion such as affection, joy, relief, lust, anger, aggression, compassion, and the like, as opposed to being characterized by formality, equivocation or ambivalence.
Тісні обійми, особливо коли вони сповнені емоцій, таких як прихильність, радість, полегшення, бажання, гнів, агресія, співчуття тощо, на відміну від формальних чи невизначених.
Приклади:
Don't you want to give me a hug?
Хіба ти не хочеш мене обійняти?
Don't I get a hug?
А мене обійняти?
noun — значення 2
A particular grip in wrestling.
Специфічний захват у боротьбі.
Приклади:
The wrestler applied a tight hug to his opponent.
Борець застосував щільний захват до свого супротивника.
verb — значення 1
To embrace by holding closely, especially in the arms.
Обіймати когось, міцно тримаючи, особливо в обіймах.
Приклади:
Hug me.
Обійми мене.
Hug Tom.
Обійміть Тома.
verb — значення 2
To cling closely together.
Триматися близько одне до одного.
Приклади:
The children hugged each other tightly.
Діти міцно обіймалися одне з одним.
verb — значення 3
To stay close to.
Триматися близько до когось або чогось.
Приклади:
The lost child hugged his mother's leg.
Загублена дитина трималася близько ноги матері.
verb — значення 4
To hold fast; to cling to; to cherish.
Міцно триматися за щось; плекати; цінувати.
Приклади:
She hugged the memory of her childhood.
Вона плекала спогади про своє дитинство.
Give someone a hug — Обійняти когось
Обійняти когось, висловити прихильність.
Приклади:
Give your mom a hug when you see her.
Обійми свою маму, коли її побачиш.