End — це англійське слово, яке означає кінець, завершення, мету або крайню точку чогось.
noun: кінець, край, завершення, припинення, мета, ціль
verb: закінчуватися, скінчитися, закінчувати, скінчити
noun — значення 1
The terminal point of something in space or time.
Кінцева точка чогось у просторі або часі; завершення.
Приклади:
This is never going to end.
Це ніколи не скінчиться.
The holidays always end all too soon.
Свята завжди закінчуються занадто рано.
noun — значення 2
The cessation of an effort, activity, state, or motion.
Припинення зусилля, діяльності, стану або руху.
Приклади:
You must put an end to your foolish behavior.
Ти маєш припинити свою дурну поведінку.
noun — значення 3
Death.
Смерть як завершення життя.
Приклади:
The end of money is the end of love.
Кінець грошам - це кінець коханню.
noun — значення 4
A purpose, goal, or aim.
Мета, ціль або призначення чогось.
Приклади:
He achieved his end through hard work.
Він досяг своєї мети завдяки наполегливій праці.
verb — значення 1
To come to an end; to cease to exist or happen.
Припинятися; переставати існувати або відбуватися.
Приклади:
The movie will end at 9 PM.
Фільм закінчиться о 21:00.
The rain finally ended.
Дощ нарешті скінчився.
verb — значення 2
To conclude; to bring something to an end.
Завершувати; доводити щось до кінця.
Приклади:
Please end your speech with a strong conclusion.
Будь ласка, закінчіть свою промову сильним висновком.
in the end — зрештою, врешті-решт
Приклади:
In the end, they decided to stay.
Зрештою, вони вирішили залишитися.
to the end — до кінця
Приклади:
He fought to the end.
Він боровся до кінця.
The end justifies the means. — Мета виправдовує засоби.
Результат виправдовує методи, якими він був досягнутий.
Приклади:
He believed the end justifies the means in his pursuit of justice.
Він вірив, що мета виправдовує засоби у його прагненні до справедливості.