Termination — це іменник, що означає процес завершення, припинення дії, звільнення з роботи або кінцеву частину слова.
noun: закінчення, припинення, звільнення, припинення трудових відносин, завершення, кінець
noun — значення 1
The act of bringing something to an end or the state of being finished.
Процес доведення чогось до кінця або стан завершеності.
Приклади:
The termination of the contract was unexpected.
Припинення дії контракту було несподіваним.
We discussed the early termination of the project.
Ми обговорили дострокове закінчення проєкту.
noun — значення 2
The act of dismissing an employee from their job.
Процес звільнення працівника з роботи.
Приклади:
He received a formal notice of termination.
Він отримав офіційне повідомлення про звільнення.
The company policy outlines the grounds for termination.
Політика компанії визначає підстави для звільнення.
noun — значення 3
The final part or suffix of a word.
Кінцева частина або суфікс слова.
Приклади:
The word has a specific grammatical termination.
Це слово має специфічне граматичне закінчення.
noun — значення 4
An end in time or a conclusion of a sequence.
Кінець у часі або завершення послідовності подій.
Приклади:
The termination of the meeting was marked by a final vote.
Завершення зустрічі було ознаменоване фінальним голосуванням.
contract termination — розірвання контракту
Приклади:
They signed the contract termination papers.
Вони підписали документи про розірвання контракту.
wrongful termination — незаконне звільнення
Приклади:
He sued the firm for wrongful termination.
Він подав до суду на фірму за незаконне звільнення.