зустріти, зустріч, протистояти
Encounter — англійське слово, яке означає зустріч, зіткнення або стикатися з чимось.
verb — значення 1
To meet someone or find something, especially unexpectedly.
Зустріти когось або знайти щось, особливо несподівано.
Приклади:
We might encounter some difficulties on the way.
Ми можемо зіткнутися з деякими труднощами на шляху.
I hope we don't encounter any problems.
Сподіваюся, ми не зустрінемо жодних проблем.
verb — значення 2
To confront someone or something face to face.
Зіткнутися з кимось або чимось віч-на-віч.
Приклади:
The soldiers were ordered to encounter the enemy.
Солдати отримали наказ протистояти ворогу.
verb — значення 3
To meet one another.
Зустрітися один з одним.
Приклади:
The two armies encountered each other on the battlefield.
Дві армії зустрілися на полі бою.
verb — значення 4
To engage in conflict, as with an enemy.
Вступати в конфлікт, як з ворогом.
Приклади:
Our troops encountered heavy resistance.
Наші війська зіткнулися з сильним опором.
verb — значення 5
To kill or execute someone extrajudicially.
Вбити або стратити когось позасудово.
Приклади:
The regime was known to encounter its political opponents.
Режим був відомий тим, що ліквідовував своїх політичних опонентів.
noun — значення 1
A meeting, especially one that is unplanned or unexpected.
Зустріч, особливо незапланована або несподівана.
Приклади:
That was our first encounter.
Це була наша перша зустріч.
The chance encounter led to a lifelong friendship.
Випадкова зустріч призвела до дружби на все життя.
noun — значення 2
A hostile, often violent meeting; a confrontation, skirmish, or clash, as between combatants.
Ворожа, часто насильницька зустріч; протистояння, сутичка або зіткнення, як між комбатантами.
Приклади:
The two armies had a brief encounter on the border.
Дві армії мали коротке зіткнення на кордоні.
noun — значення 3
A match between two opposing sides.
Матч між двома протиборчими сторонами.
Приклади:
This will be a tough encounter for the home team.
Це буде складний матч для домашньої команди.
noun — значення 4
The period of a space mission during which it carries out its data-gathering objectives.
Період космічної місії, протягом якого вона виконує свої цілі зі збору даних.
Приклади:
The probe entered its final encounter phase.
Зонд увійшов у свою заключну фазу.
noun — значення 5
An extrajudicial killing or execution.
Позасудове вбивство або страта.
Приклади:
The report detailed several instances of extrajudicial encounter.
Звіт детально описував кілька випадків позасудової страти.