Confrontation — це іменник, що означає акт протистояння, конфлікт або пряме зіткнення між сторонами.
noun: конфронтація, протистояння, сутичка, зіткнення
noun — значення 1
The act of challenging someone or something, often in a direct or face-to-face manner.
Акт виклику комусь або чомусь, часто у прямій або віч-на-віч формі.
Приклади:
The manager tried to avoid a direct confrontation with the angry client.
Менеджер намагався уникнути прямої конфронтації з розгніваним клієнтом.
Their political views led to a long-standing confrontation.
Їхні політичні погляди призвели до тривалого протистояння.
noun — значення 2
A hostile encounter or conflict, particularly between armed forces or opposing groups.
Ворожа зустріч або конфлікт, особливо між збройними силами чи протиборчими групами.
Приклади:
Everybody knows that Cold War is the confrontation between two nations.
Всі знають, що Холодна війна — це конфорнтація між двома державами.
The border patrol reported a brief confrontation near the river.
Прикордонний патруль повідомив про коротке зіткнення біля річки.
avoid confrontation — уникати конфронтації
Приклади:
It is better to avoid confrontation in the workplace.
Краще уникати конфронтації на робочому місці.
direct confrontation — пряме протистояння
Приклади:
They were not ready for a direct confrontation.
Вони не були готові до прямого протистояння.