Dispute

Значення та приклади

noun — значення 1

An argument or disagreement, a failure to agree.

Суперечка або розбіжність, відсутність згоди між сторонами.

Приклади:

• Only after a long dispute did they come to a conclusion.

  Тільки опісля довгого сперечання вони прийшли до висновку.

• The border dispute between the two countries lasted for years.

  Прикордонний спір між двома країнами тривав роками.

noun — значення 2

Verbal controversy or disagreement; altercation; debate.

Вербальна суперечка або розбіжність; сварка; дебати.

Приклади:

• Nothing is ever done here without dispute.

  Ніщо ніколи тут не робиться без суперечок.

verb — значення 1

To contend in argument; to argue against something maintained, upheld, or claimed, by another.

Сперечатися в аргументах; заперечувати те, що стверджується, підтримується або заявляється кимось іншим.

Приклади:

• He disputed the referee's decision.

  Він сперечався з рішенням судді.

• She disputed the accuracy of the report.

  Вона сперечалася щодо точності звіту.

verb — значення 2

To make a subject of disputation; to argue pro and con; to discuss.

Робити предметом суперечки; обговорювати "за" і "проти"; дискутувати.

Приклади:

• They disputed the best course of action for the project.

  Вони обговорювали найкращий план дій для проєкту.

verb — значення 3

To oppose by argument or assertion; to controvert; to express dissent or opposition to; to call in question; to deny the truth or validity of.

Заперечувати аргументами або твердженнями; спростовувати; висловлювати незгоду або опозицію; ставити під сумнів; заперечувати правдивість або обґрунтованість чогось.

Приклади:

• The defendant disputed all the charges against him.

  Обвинувачений заперечував усі звинувачення проти нього.

verb — значення 4

To strive or contend about; to contest.

Боротися або змагатися щодо чогось; оспорювати.

Приклади:

• The two companies disputed the market share.

  Дві компанії змагалися за частку ринку.

verb — значення 5

To struggle against; to resist.

Боротися проти; чинити опір.

Приклади:

• The patient disputed the pain, trying to remain calm.

  Пацієнт чинив опір болю, намагаючись залишатися спокійним.

Ідіоми та вирази

beyond dispute — безсумнівно

Безсумнівно, беззаперечно.

Приклади:

Her talent is beyond dispute.

Її талант поза сумнівом.

Форми слова

• • disputes (множина) — суперечки
• • disputing (теперішній час) — сперечаючись
• • disputed (минулий час) — оскаржений

Похідні та пов'язані слова