бійка, битися, шуміти
Brawl — це англійське слово, що означає гучну бійку, сварку або безладний конфлікт за участю багатьох людей.
noun — значення 1
A noisy, disorderly argument or physical fight, often involving a group of people.
Галаслива, безладна суперечка або фізична бійка, в якій часто бере участь група людей.
Приклади:
Tom lost a couple of teeth in the brawl.
Том втратив кілька зубів у бійці.
The police arrived to break up the street brawl.
Поліція прибула, щоб припинити вуличну галасливу сварку.
verb — значення 1
To engage in a noisy, physical fight or a heated quarrel.
Брати участь у галасливій фізичній бійці або палкій суперечці.
Приклади:
The two men began to brawl in the middle of the street.
Двоє чоловіків почали битися посеред вулиці.
They were seen to brawl over the inheritance.
Їх бачили, як вони почали сваритися через спадщину.
verb — значення 2
To make a loud, confused noise, especially referring to a rapid stream flowing over rocks.
Видавати гучний, хаотичний шум, особливо стосовно швидкого потоку води, що тече по камінню.
Приклади:
The mountain stream continued to brawl over the stones.
Гірський потік продовжував шуміти, перекочуючись через каміння.
street brawl — вулична бійка
Приклади:
The street brawl caused traffic delays.
Вулична бійка спричинила затримки руху.
start a brawl — розпочати бійку
Приклади:
He was drunk and started a brawl.
Він був п'яний і розпочав бійку.