безладдя, розладнувати, розлад
Disorder — англійське слово, що означає відсутність порядку, безлад, а також фізичний або психічний розлад.
noun — значення 1
A state of confusion or lack of organization.
Стан плутанини або відсутності організації; безладдя.
Приклади:
The room was in complete disorder after the party.
Кімната була в повному безладді після вечірки.
The sudden announcement caused considerable disorder.
Раптове оголошення спричинило значний безлад.
noun — значення 2
A disturbance of public peace or order.
Порушення громадського спокою або порядку.
Приклади:
The police were called to control the disorder.
Поліцію викликали для контролю над безладдям.
noun — значення 3
A physical or mental malfunction or illness.
Фізична або психічна несправність чи хвороба.
Приклади:
Tom suffers from narcissistic personality disorder.
Том страждає на нарцисичний розлад особистості.
I have post-traumatic stress disorder.
У мене посттравматичний стресовий розлад.
verb — значення 1
To throw into a state of disorder; to disturb the order of.
Призводити до безладу; порушувати порядок чогось.
Приклади:
The sudden storm disordered the carefully arranged seating plan.
Раптова буря розладнувала ретельно складений план розсадки.
verb — значення 2
To knock out of order or sequence.
Виводити з порядку або послідовності.
Приклади:
The unexpected interruption disordered his train of thought.
Несподівана перерва порушила послідовність його думок.