презирство, зневажати, об'єкт зневаги
Disdain — це іменник та дієслово, що виражають почуття глибокої зневаги або ставлення до когось чи чогось як до невартого уваги.
noun — значення 1
A feeling of contempt or scorn towards someone or something considered unworthy.
Почуття зневаги або презирства до когось чи чогось, що вважається невартим уваги.
Приклади:
It is necessary to have a healthy disdain for wealth.
Потрібно мати здорове почуття презирства до багатства.
She looked at him with utter disdain.
Вона подивилася на нього з повною зневагою.
noun — значення 2
Something that is regarded as unworthy or deserving of contempt.
Те, що вважається невартим або заслуговує на презирство.
Приклади:
His actions became a disdain for all honest people.
Його вчинки стали об'єктом зневаги для всіх чесних людей.
noun — значення 3
The state of being despised or held in low regard.
Стан, коли когось зневажають або ставляться з низькою повагою.
Приклади:
He lived in disdain after the scandal.
Після скандалу він жив у стані зневажливого ставлення з боку оточуючих.
verb — значення 1
To regard someone or something with strong contempt or to consider them beneath one's dignity.
Ставитися до когось або чогось із сильною зневагою або вважати це нижче своєї гідності.
Приклади:
He disdains to answer such trivial questions.
Він зневажає відповідати на такі дріб'язкові питання.
She disdains the company of dishonest people.
Вона гордує товариством нечесних людей.
verb — значення 2
To feel indignant or offended by something.
Відчувати обурення або образу через щось.
Приклади:
He disdains the very idea of cheating.
Він обурюється самою думкою про шахрайство.
show disdain — виявляти зневагу
Приклади:
He showed disdain for the rules.
Він виявляв зневагу до правил.
treat with disdain — ставитися з презирством
Приклади:
They treated his offer with disdain.
Вони поставилися до його пропозиції з презирством.