зверхність, покровительський тон, привітність
Condescension — це іменник, що описує зверхню поведінку або ставлення, при якому людина демонструє свою уявну перевагу над іншими.
noun — значення 1
A manner of behaving in an outwardly polite way that nevertheless implies superiority to another person.
Манера поведінки, яка зовні виглядає ввічливою, але при цьому підкреслює зверхність над іншою людиною.
Приклади:
He spoke to his colleagues with a tone of condescension.
Він розмовляв зі своїми колегами з ноткою зверхності.
I could not stand her constant condescension during the meeting.
Я не міг терпіти її постійну поблажливість під час зустрічі.
noun — значення 2
A patronizing attitude or behavior that treats others as if they are inferior.
Покровительське ставлення або поведінка, що демонструє зневажливе ставлення до інших як до нижчих за статусом.
Приклади:
Her condescension made everyone in the room feel uncomfortable.
Її покровительський тон змусив усіх у кімнаті почуватися ніяково.
noun — значення 3
The act of showing courtesy or affability by a superior towards someone considered an inferior.
Вияв ввічливості або привітності з боку особи, що займає вище становище, до того, кого вважають нижчим за статусом.
Приклади:
The queen treated the commoners with unexpected condescension.
Королева поставилася до простолюдинів з несподіваною привітністю.
tone of condescension — тон зверхності
Приклади:
He adopted a tone of condescension.
Він обрав тон зверхності.
pure condescension — суцільна зверхність
Приклади:
Her remark was pure condescension.
Її зауваження було суцільною зверхністю.