непрацездатність, виведення з ладу
Disablement — це іменник, що означає стан непрацездатності, обмеження можливостей або процес виведення з ладу.
noun — значення 1
The state of being unable to perform certain functions or activities due to a physical or mental condition.
Стан неможливості виконувати певні функції або дії через фізичний чи психічний стан.
Приклади:
The accident resulted in a permanent disablement.
Нещасний випадок призвів до постійної непрацездатності.
Society must support those facing physical disablement.
Суспільство повинно підтримувати тих, хто стикається з інвалідністю.
noun — значення 2
The act of making something or someone unable to function or operate correctly.
Дія, спрямована на те, щоб зробити щось або когось нездатним функціонувати чи працювати належним чином.
Приклади:
The disablement of the security system allowed them to enter.
Виведення з ладу системи безпеки дозволило їм увійти.