Dignity

Значення та приклади

noun — значення 1

The state or quality of being worthy of honor or respect; a sense of self-respect.

Стан або якість гідності, честі чи поваги; почуття власної гідності.

Приклади:

• All human beings are born free and equal in dignity and rights.

  Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.

• She conducted herself with great dignity throughout the ordeal.

  Вона поводилася з великою гідністю протягом усього випробування.

noun — значення 2

Formal or stately behavior; stateliness.

Формальна або велична поведінка; статечність.

Приклади:

• The king's dignity was evident in his every movement.

  Велич короля була очевидною в кожному його русі.

noun — значення 3

High office, rank, or station.

Висока посада, ранг або становище.

Приклади:

• He was elevated to a position of great dignity.

  Його було підвищено до посади великої гідності.

noun — значення 4

A person holding high rank; a dignitary.

Особа, що займає високе становище; сановник.

Приклади:

• The ceremony was attended by many dignities.

  На церемонії були присутні багато сановників.

noun — значення 5

A fundamental principle; an axiom or maxim.

Фундаментальний принцип; аксіома або максима.

Приклади:

• This is a basic dignity of our legal system.

  Це базовий принцип нашої правової системи.

Словосполучення

lose one's dignity — втратити гідність

Приклади:

I've lost my dignity.

Я втратив гідність.

maintain one's dignity — зберігати гідність

Приклади:

Despite the criticism, she managed to maintain her dignity.

Незважаючи на критику, їй вдалося зберегти свою гідність.

Ідіоми та вирази

Dignity of labour — Гідність праці

Повага до будь-якої праці, незалежно від її складності чи престижності.

Приклади:

We must recognize the dignity of labour in all its forms.

Ми повинні визнавати гідність праці у всіх її формах.

Форми слова

• • dignities (множина) — гідності
• • dignity (однина) — гідність

Похідні та пов'язані слова