залежний, утриманець, залежний елемент
Dependent — це англійське слово, яке описує стан залежності від когось або чогось, а також особу, яка потребує підтримки.
adj — значення 1
Relying on or needing someone or something for support, help, or survival.
Потребує або покладається на когось чи щось для підтримки, допомоги або виживання.
Приклади:
The boy is totally dependent on his parents.
Хлопець повністю залежить від своїх батьків.
Don't be too dependent on others.
Не треба занадто залежати від інших.
adj — значення 2
Having a probability that is affected by the outcome of a separate event.
Ймовірність якого залежить від результату окремої події.
Приклади:
The outcome of the experiment was dependent on several factors.
Результат експерименту був залежний від кількох факторів.
adj — значення 3
Used after a particle, such as those which express questions, subordinate clauses, and negative sentences.
Використовується після частки, яка виражає питання, підрядні речення або заперечні речення.
Приклади:
In linguistics, the term 'dependent' refers to a word or phrase that relies on another word or phrase for its meaning.
У лінгвістиці термін 'залежний' стосується слова або фрази, які залежать від іншого слова чи фрази для свого значення.
adj — значення 4
Of part of the body: positioned lower than the heart, like the legs while standing up, or the back while supine.
Частина тіла: розташована нижче серця, як ноги під час стояння або спина в положенні лежачи на спині.
Приклади:
The doctor examined the dependent limb for signs of injury.
Лікар оглянув залежну кінцівку на наявність травм.
adj — значення 5
Hanging down.
Звисаючий вниз.
Приклади:
The dependent vines created a beautiful curtain of green.
Звисаючі лози створювали прекрасну зелену завісу.
noun — значення 1
A person who relies on another for support or sustenance, particularly financial support.
Особа, яка покладається на іншу для підтримки або забезпечення, особливо фінансової.
Приклади:
As a child, he was a dependent of his wealthy aunt.
Будучи дитиною, він був утриманцем своєї заможної тітки.
She claimed her elderly mother as a dependent on her tax return.
Вона вказала свою літню матір як утриманку у своїй податковій декларації.
noun — значення 2
An element in phrase or clause structure that is not the head. Includes complements, modifiers and determiners.
Елемент у структурі фрази чи речення, який не є головним. Включає комплементи, модифікатори та детермінативи.
Приклади:
In this sentence, 'quickly' is a dependent modifying the verb 'ran'.
У цьому реченні 'швидко' є залежним елементом, що модифікує дієслово 'біг'.
noun — значення 3
The aorist subjunctive or subjunctive perfective: a form of a verb not used independently but preceded by a particle to form the negative or a tense form. Found in Greek and in the Gaelic languages.
Аорист суб'єктиву або суб'єктив перфективу: форма дієслова, яка не використовується самостійно, але передує частці для утворення заперечної форми або форми часу. Зустрічається в грецькій та кельтських мовах.
Приклади:
The study of ancient Greek grammar includes understanding the dependent verb forms.
Вивчення давньогрецької граматики включає розуміння залежних форм дієслова.
noun — значення 4
In Buddhism, the idea that the existence of everything is conditional and dependent on a cause, and that nothing happens fortuitously or by chance.
У буддизмі — ідея про те, що існування всього є умовним і залежить від причини, і що ніщо не відбувається випадково чи за збігом обставин.
Приклади:
The concept of dependent origination is central to Buddhist philosophy.
Концепція залежного походження є центральною для буддійської філософії.