вирішальний, рішучий, беззаперечний
Decisive — прикметник, що описує здатність приймати швидкі рішення або вказує на фактор, який остаточно вирішує результат події.
adj — значення 1
Having the power or quality of settling a dispute or determining the final outcome of a situation.
Такий, що має силу або здатність вирішити суперечку чи визначити остаточний результат ситуації.
Приклади:
The goal in the final minute was the decisive moment of the match.
Гол на останній хвилині став вирішальним моментом матчу.
She played a decisive role in the success of the project.
Вона відіграла вирішальний роль в успіху проєкту.
adj — значення 2
Showing the ability to make decisions quickly and effectively without hesitation.
Такий, що демонструє здатність приймати рішення швидко та ефективно, без вагань.
Приклади:
Tom is decisive.
Том рішучий.
I'm not decisive enough.
Я недостатньо рішучий.
adj — значення 3
Clear, definite, and leaving no room for doubt or debate.
Чіткий, визначений, такий, що не залишає місця для сумнівів чи дискусій.
Приклади:
The team achieved a decisive victory in the championship.
Команда здобула беззаперечну перемогу в чемпіонаті.
decisive factor — вирішальний фактор
Приклади:
Price was the decisive factor in our choice.
Ціна була вирішальним фактором у нашому виборі.
decisive action — рішучі дії
Приклади:
The situation requires decisive action.
Ситуація вимагає рішучих дій.