Deceit

Значення та приклади

noun — значення 1

An act or practice intended to deceive someone.

Дія або практика, спрямована на те, щоб ввести когось в оману.

Приклади:

• The whole scheme was based on deceit.

  Уся схема була побудована на обмані.

• He was caught in a web of deceit.

  Він потрапив у тенета шахрайства.

noun — значення 2

The state of being deceitful or the quality of being dishonest.

Стан нещирості або якість бути нечесним.

Приклади:

• Her deceit was eventually revealed to everyone.

  Її підступність зрештою стала відома всім.

noun — значення 3

A legal term referring to a fraudulent representation of a fact made with the intent to induce reliance and cause injury.

Юридичний термін, що стосується шахрайського представлення факту з метою спонукання до дій, що призводять до збитків.

Приклади:

• The company was sued for deceit in their financial reporting.

  Компанію засудили за обман у їхній фінансовій звітності.

Словосполучення

act of deceit — акт обману

Приклади:

It was a clear act of deceit.

Це був явний акт обману.

web of deceit — тенета обману

Приклади:

He spun a complex web of deceit.

Він сплів складні тенета обману.

Ідіоми та вирази

Deceit is a double-edged sword — Обман — це палиця з двома кінцями.

Обман шкодить не лише тому, кого обманюють, а й самому обманщику.

Приклади:

Remember that deceit is a double-edged sword.

Пам'ятай, що обман — це палиця з двома кінцями.

Форми слова

• • deceits (множина) — обмани

Похідні та пов'язані слова