умовний, умовний спосіб, умовний оператор
Conditional — це термін, що описує залежність від певних умов, часто вживається в граматиці, логіці та програмуванні.
adj — значення 1
Subject to one or more requirements or conditions being met.
Такий, що залежить від виконання однієї або кількох вимог чи умов.
Приклади:
The offer is conditional upon your acceptance of the terms.
Ця пропозиція є умовна і залежить від вашого прийняття умов.
He received a conditional release from the contract.
Він отримав залежний від обставин дозвіл на розірвання контракту.
adj — значення 2
Relating to a logical statement that is true if a specific condition is met.
Стосується логічного твердження, яке є істинним, якщо виконано певну умову.
Приклади:
In logic, this is a conditional statement.
У логіці це умовний вислів.
noun — значення 1
A grammatical mood that expresses a condition or a hypothetical situation.
Граматичний спосіб, що виражає умову або гіпотетичну ситуацію.
Приклади:
The sentence uses the conditional to express a wish.
Це речення використовує умовний спосіб для вираження бажання.
Students often struggle with the conditional in English.
Студенти часто мають труднощі з умовним способом в англійській мові.
noun — значення 2
A programming instruction that performs different actions depending on whether a condition is true or false.
Інструкція в програмуванні, яка виконує різні дії залежно від того, чи є умова істинною чи хибною.
Приклади:
The code uses a conditional to check the user input.
Код використовує умовний оператор для перевірки вводу користувача.