дитина
Child — це англійське слово, що означає дитину, нащадка або неповнолітню особу.
noun — значення 1
A person who has not yet reached adulthood, whether natural (puberty), cultural (initiation), or legal (majority).
Особа, яка ще не досягла повноліття, незалежно від того, чи це природний (пубертат), культурний (обряд посвячення), чи юридичний (повноліття) вік.
Приклади:
You are not a child any more.
Ти вже не дитина.
The doctor examined the child and said she was healthy.
Доктор оглянув дитину і сказав, що вона здорова.
noun — значення 2
One's direct descendant by birth, regardless of age; one's offspring; a son or daughter.
Прямий нащадок за народженням, незалежно від віку; син або дочка.
Приклади:
We were watching the child at play.
Ми споглядали за грою дитини.
Any child can do that.
Навіть дитина може таке зробити.
Don't judge a book by its cover — Не суди книгу за обкладинкою
Не слід складати думку про когось або щось, виходячи лише з його зовнішнього вигляду.
Приклади:
He seems quiet, but don't judge a book by its cover; he's actually very outgoing.
Він здається тихим, але не суди книгу за обкладинкою; насправді він дуже товариський.