хлопець, юнак, син
Boy — поширене англійське слово, яке означає хлопчика, юнака або сина.
noun — значення 1
A male child.
Чоловіча дитина.
Приклади:
You are a good boy.
Ти гарний хлопець.
The naughty boy got lost and looked around.
Неслухняний хлопчик заблукав й оглядався по сторонах.
noun — значення 2
A young man.
Молодий чоловік.
Приклади:
He is a tall young boy.
Він високий молодий хлопець.
noun — значення 3
A son of any age.
Син будь-якого віку.
Приклади:
She is proud of her boy.
Вона пишається своїм сином.
noun — значення 4
A male servant, slave, assistant, or employee.
Чоловік-слуга, раб, помічник або працівник.
Приклади:
The boy brought the horses to the stable.
Хлопчик привів коней до стайні.
noun — значення 5
A male friend.
Друг чоловічої статі.
Приклади:
He is my old boy from school.
Він мій старий друг зі школи.
bad boy — поганий хлопець, хуліган
Приклади:
He was a bit of a bad boy in his youth.
У молодості він був трохи поганим хлопцем.
mama's boy — мамин синочок
Приклади:
He's a mama's boy and always relies on his mother.
Він мамин синочок і завжди покладається на свою матір.