Annoyance — це іменник, що означає стан роздратування, почуття досади або джерело неприємностей.
noun: роздратування, досада, докучливість, неприємність, набридання, клопіт
noun — значення 1
The psychological state of being annoyed or irritated.
Психологічний стан роздратування або відчуття досади.
Приклади:
Tom made a driving faux pas and nearly died from the glares of annoyance from the other drivers.
Том зробив досадну помилку за кермом, і мало не помер від роздратованих поглядів інших водіїв.
She couldn't hide her annoyance when the meeting was delayed again.
Вона не змогла приховати своє роздратування, коли зустріч знову відклали.
noun — значення 2
Something that causes irritation or annoyance.
Те, що викликає роздратування або є джерелом неприємностей.
Приклади:
Few things are harder to put up with than the annoyance of a good example.
Є мало речей, які складніше переносити, ніж докучливість хорошого прикладу.
noun — значення 3
An act or instance of annoying someone.
Дія або випадок, коли хтось чи щось завдає клопоту.
Приклади:
The constant noise from the construction site was a major annoyance for the residents.
Постійний шум з будівельного майданчика був великим клопотом для мешканців.
to one's annoyance — на чиєсь роздратування
Приклади:
To my annoyance, the train was cancelled.
На моє роздратування, поїзд скасували.
cause annoyance — викликати роздратування
Приклади:
His behavior caused annoyance among the staff.
Його поведінка викликала роздратування серед персоналу.