прийняття, згода, акцепт
Acceptance — це англійське слово, що означає прийняття, схвалення або визнання чогось.
noun — значення 1
The act of accepting something offered, or the state of being accepted; favorable reception or approval.
Дія прийняття чогось запропонованого, або стан бути прийнятим; сприятливе сприйняття або схвалення.
Приклади:
The theory will find general acceptance.
Ця теорія стане загальновизнаною.
Her proposal met with widespread acceptance.
Її пропозиція зустріла широке схвалення.
noun — значення 2
Belief in something; agreement or assent to a statement, idea, or proposition.
Віра в щось; згода або прихильність до твердження, ідеї чи пропозиції.
Приклади:
His acceptance of the new policy was surprising.
Його згода з новою політикою була несподіваною.
noun — значення 3
The state of being accepted or approved, especially in a social context.
Стан бути прийнятим або схваленим, особливо в соціальному контексті.
Приклади:
The acceptance of refugees is a complex issue.
Прийняття біженців є складним питанням.
noun — значення 4
In law, the act of agreeing to the terms of a contract or the performance of a bill of exchange.
У праві, дія згоди з умовами договору або виконання векселя.
Приклади:
The acceptance of the offer creates a binding contract.
Акцепт пропозиції створює юридично зобов'язуючий договір.
general acceptance — загальне визнання
Приклади:
The new technology achieved general acceptance within a year.
Нова технологія досягла загального визнання протягом року.
mutual acceptance — взаємне прийняття
Приклади:
Their relationship was built on mutual acceptance.
Їхні стосунки будувалися на взаємному прийнятті.