Abdicate — це дієслово, що означає офіційну відмову від влади, престолу або виконання обов'язків.
verb: зректися, відмовитися від престолу, ухилятися від відповідальності, не виконувати обов'язки, відмовитися, скласти повноваження
verb — значення 1
To relinquish or renounce a throne, high office, or sovereign power.
Офіційно відмовитися від престолу, високої посади або суверенної влади.
Приклади:
The king decided to abdicate in favor of his son.
Король вирішив зректися на користь свого сина.
She was the first monarch to abdicate voluntarily in decades.
Вона стала першим монархом за десятиліття, що добровільно відмовилася від престолу.
verb — значення 2
To fail to fulfill a responsibility or duty that one is expected to perform.
Невиконання обов'язків або відповідальності, які від особи очікуються.
Приклади:
The government cannot simply abdicate its responsibility to the public.
Уряд не може просто ухилятися від відповідальності перед громадськістю.
By ignoring the crisis, the manager chose to abdicate his duties.
Ігноруючи кризу, менеджер вирішив не виконувати свої обов'язки.
verb — значення 3
To formally renounce or divest oneself of a right, claim, or power.
Формально відмовитися від права, претензії або повноважень.
Приклади:
He chose to abdicate his claim to the family estate.
Він вирішив відмовитися від своїх прав на родинний маєток.
abdicate responsibility — ухилятися від відповідальності
Приклади:
Leaders should not abdicate responsibility during a crisis.
Лідери не повинні ухилятися від відповідальності під час кризи.
abdicate the throne — зректися престолу
Приклади:
The queen was forced to abdicate the throne.
Королева була змушена зректися престолу.