Zealot — це іменник, що описує людину, яка надмірно захоплена своїми переконаннями, часто до фанатизму.
noun: фанатик, фанатичка, зелот
noun — значення 1
A person who is extremely passionate or fanatical about a particular cause, belief, or objective.
Людина, яка надзвичайно захоплена або фанатично віддана певній справі, переконанню чи меті.
Приклади:
The religious zealot refused to listen to any opposing arguments.
Релігійний фанатик відмовлявся слухати будь-які аргументи опонентів.
She became a political zealot, dedicating her entire life to the movement.
Вона стала політичною фанатичкою, присвятивши все своє життя цьому руху.
noun — значення 2
A member of a radical Jewish group in the first century that sought to overthrow Roman rule in Judea through violent resistance.
Член радикальної юдейської групи першого століття, яка прагнула повалити римське панування в Юдеї шляхом збройного опору.
Приклади:
The historical account describes how the zealot fought against the Roman legions.
Історичний опис розповідає, як зелот боровся проти римських легіонів.
noun — значення 3
A member of a specific anti-aristocratic political faction in Thessalonica during the 14th century.
Член специфічної антиаристократичної політичної фракції в Солуні (Фессалоніках) у XIV столітті.
Приклади:
The uprising was led by a local zealot who demanded social equality.
Повстання очолив місцевий зелот, який вимагав соціальної рівності.
religious zealot — релігійний фанатик
Приклади:
He was known as a religious zealot in his community.
У своїй громаді він був відомий як релігійний фанатик.
political zealot — політичний фанатик
Приклади:
The debate was ruined by a political zealot.
Дебати були зіпсовані політичним фанатиком.