Warranty — це англійське слово, що означає гарантію, поруку або заставу, яка може бути як юридичною, так і письмовою.
noun: гарантія, порука, запорука, дозволення
verb: гарантувати, забезпечувати
noun — значення 1
A written guarantee, usually over a fixed period, provided to someone who buys a product or item, which states that certain repairs and/or replacement parts will be provided free of charge in case of damage or a defect.
Письмова гарантія, зазвичай на певний термін, надана покупцеві продукту чи товару, яка передбачає безкоштовний ремонт або заміну деталей у разі пошкодження чи дефекту.
Приклади:
The new car comes with a five-year warranty.
Новий автомобіль постачається з п'ятирічною гарантією.
Please keep your warranty card in a safe place.
Будь ласка, зберігайте вашу гарантійну картку в безпечному місці.
noun — значення 2
A legal agreement, either written or oral, which states that the goods or property in question will be in exactly the same state as promised, such as in a sale of an item or piece of real estate.
Юридична угода, письмова чи усна, яка стверджує, що товари чи майно будуть у тому ж стані, що й обіцяно, наприклад, при продажу товару чи нерухомості.
Приклади:
The seller provided a warranty that the roof would not leak for ten years.
Продавець надав гарантію, що дах не протікатиме протягом десяти років.
noun — значення 3
A guarantee that a certain outcome or obligation will be fulfilled; security.
Забезпечення виконання певного результату або зобов'язання; безпека.
Приклади:
He gave his word as a warranty that he would return the money.
Він дав своє слово як поруку, що поверне гроші.
noun — значення 4
A stipulation of an insurance policy made by an insuree, guaranteeing that the facts of the policy are true and the insurance risk is as stated, which if not fulfilled renders the policy void.
Умова страхового поліса, надана страхувальником, яка гарантує правдивість фактів поліса та заявленого страхового ризику, невиконання якої робить поліс недійсним.
Приклади:
The insurance policy contained a warranty regarding the condition of the property.
Страховий поліс містив гарантію щодо стану майна.
noun — значення 5
Justification or mandate to do something, especially in terms of one’s personal conduct; warrant.
Обґрунтування або дозвіл щось зробити, особливо щодо особистої поведінки; повноваження.
Приклади:
His actions were a warranty for his good intentions.
Його дії були гарантією його добрих намірів.
verb — значення 1
To warrant; to guarantee.
Гарантувати; забезпечувати.
Приклади:
We warranty that our products will meet your highest expectations.
Ми гарантуємо, що наша продукція виправдає ваші найвищі очікування.
limited warranty — обмежена гарантія
Приклади:
The product is sold with a limited warranty.
Продукт продається з обмеженою гарантією.
express warranty — явна гарантія
Приклади:
The salesman gave an express warranty about the durability of the material.
Продавець надав явну гарантію щодо довговічності матеріалу.
implied warranty — неявна гарантія
Приклади:
There is an implied warranty of merchantability for most goods.
Для більшості товарів існує неявна гарантія товарної придатності.