склад, складувати, сховище
Warehouse — англійське слово, що означає склад або сховище, а також дієслово, що означає зберігати товари на складі.
noun — значення 1
A building where large quantities of goods are stored, especially before being distributed to shops.
Будівля, де зберігаються великі кількості товарів, особливо перед їх розподілом до магазинів.
Приклади:
Once a month, there was a rave in the wharf's abandoned warehouse.
В покинутому складі на пристані раз на місяць проходили вечірки.
Tom is in the warehouse.
Том на складі.
noun — значення 2
A place for storing large amounts of products, often used in logistics to hold goods from manufacturers before they reach retailers.
Місце для зберігання великої кількості продукції, яке часто використовується в логістиці для утримання товарів від виробників перед їх надходженням до роздрібних продавців.
Приклади:
The company has a large warehouse for its seasonal inventory.
Компанія має велике сховище для свого сезонного запасу.
verb — значення 1
To store goods in a warehouse.
Зберігати товари на складі.
Приклади:
We need to warehouse these supplies before winter.
Нам потрібно складати ці припаси перед зимою.
verb — значення 2
To acquire and then shelve a product or resource, primarily to prevent competitors from obtaining it.
Придбати, а потім відкласти продукт або ресурс, головним чином для того, щоб запобігти його отриманню конкурентами.
Приклади:
The company decided to warehouse the new technology to maintain its market advantage.
Компанія вирішила придбати і приховати нову технологію, щоб зберегти свою ринкову перевагу.
public warehouse — громадський склад
Приклади:
The goods were stored in a public warehouse until customs clearance.
Товари зберігалися у громадському складі до митного очищення.
bonded warehouse — митний склад
Приклади:
Items imported for re-export are often kept in a bonded warehouse.
Товари, імпортовані для реекспорту, часто зберігаються на митному складі.