вольовий, волітатив, свідомий
Volitional — це термін, що стосується волі, свідомого вибору або граматичного способу вираження наміру.
adj — значення 1
Relating to the power of using one's will or the act of making a conscious choice.
Стосується здатності використовувати власну волю або акту здійснення свідомого вибору.
Приклади:
The decision was a volitional act rather than a reflex.
Це рішення було вольовим актом, а не рефлексом.
He demonstrated great volitional control over his impulses.
Він продемонстрував чудовий вольовий контроль над своїми імпульсами.
adj — значення 2
Performed by conscious, personal choice rather than by accident or external compulsion.
Виконаний за свідомим, особистим вибором, а не випадково чи під зовнішнім примусом.
Приклади:
His participation in the project was entirely volitional.
Його участь у проєкті була цілком свідомою.
We must distinguish between accidental events and volitional actions.
Ми повинні розрізняти випадкові події та навмисні дії.
adj — значення 3
Expressing intention, exhortation, supposition, or an inclusive invitation in a linguistic context.
Виражає намір, спонукання, припущення або запрошення у лінгвістичному контексті.
Приклади:
The verb form carries a volitional meaning in this dialect.
Ця дієслівна форма має волітативний зміст у цьому діалекті.
noun — значення 1
A grammatical mood that indicates the speaker's will, desire, or intention.
Граматичний спосіб, що вказує на волю, бажання або намір мовця.
Приклади:
The language uses a specific volitional to express commands.
Ця мова використовує специфічний волітатив для вираження наказів.
noun — значення 2
A specific word form that is inflected to represent the volitional mood.
Конкретна форма слова, яка відмінюється для вираження волітативного способу.
Приклади:
Linguists identified several unique volitionals in the ancient text.
Лінгвісти ідентифікували кілька унікальних волітативних форм у стародавньому тексті.