Virtue — це англійське слово, що означає чесноту, доброчесність, гідність або перевагу.
noun: доброчесність, цнотливість, гідність, чеснота, цінність, перевага
noun — значення 1
Conformity of behaviour or thought with the strictures of morality; good moral conduct.
Відповідність поведінки чи думок моральним нормам; належна моральна поведінка.
Приклади:
He is a man of virtue.
Він доброчесний чоловік.
Kindness is a virtue.
Доброта є чеснотою.
noun — значення 2
An attribute of a personality (a "personality trait") which predisposes a person to behaviors resulting in human goodness; an admirable quality.
Риса особистості, яка схиляє людину до поведінки, що призводить до людської доброти; гідна захоплення якість.
Приклади:
Patience is the most beautiful virtue.
Терплячість - одна із найпрекрасніших чеснот.
noun — значення 3
An inherently advantageous or excellent quality of something or someone; a favourable point, an advantage.
Внутрішньо вигідна або відмінна якість чогось або когось; сприятливий момент, перевага.
Приклади:
Tatoeba's greatest virtue is its interactivity.
Головна цінність Татоеби - інтерактивність.