Vinyl — це англійське слово, яке може означати хімічну сполуку, пластик або музичний носій.
noun: вініл, пластинка
adj: вініловий
noun — значення 1
A univalent radical CH₂=CH−, derived from ethylene.
Одновалентний радикал CH₂=CH−, отриманий з етилену.
Приклади:
The chemical reaction produced vinyl.
Хімічна реакція утворила вініл.
noun — значення 2
Any of various compounds and substances containing the vinyl radical, especially various tough, flexible, shiny plastics.
Будь-які з різних сполук і речовин, що містять вініловий радикал, особливо різні міцні, гнучкі, блискучі пластики.
Приклади:
This flooring is made of durable vinyl.
Ця підлога виготовлена з міцного вінілу.
noun — значення 3
Phonograph records as a medium.
Фонографічні платівки як носій інформації.
Приклади:
He prefers listening to music on vinyl.
Він віддає перевагу слуханню музики на вінілі.
noun — значення 4
A phonograph record.
Фонографічна платівка.
Приклади:
She bought a rare vinyl from the 1960s.
Вона купила рідкісну пластинку з 1960-х років.
adj — значення 1
Containing the vinyl radical.
Що містить вініловий радикал.
Приклади:
Vinyl chloride is a common industrial chemical.
Вінілхлорид є поширеною промисловою хімічною речовиною.
adj — значення 2
Made of polyvinyl chloride.
Виготовлений з полівінілхлориду.
Приклади:
They installed vinyl siding on the house.
Вони встановили вініловий сайдинг на будинку.
adj — значення 3
Pertaining to a phonograph record.
Стосується фонографічної платівки.
Приклади:
The band released a special vinyl edition of their album.
Гурт випустив спеціальне вінілове видання свого альбому.