запаморочення, кружляння, равлик роду Vertigo
Vertigo — це медичний термін, що означає відчуття запаморочення або втрати рівноваги, а також стан ментальної дезорієнтації.
noun — значення 1
A sensation of whirling and loss of balance, often caused by looking down from a great height or inner ear issues.
Відчуття обертання та втрати рівноваги, часто спричинене поглядом з великої висоти або проблемами з внутрішнім вухом.
Приклади:
Looking down from the skyscraper gave me severe vertigo.
Погляд з хмарочоса вниз викликав у мене сильне запаморочення.
The doctor diagnosed her with vertigo after the ear infection.
Лікар діагностував у неї вертиго після вушної інфекції.
noun — значення 2
A state of mental confusion or giddiness that is similar to physical dizziness.
Стан ментальної розгубленості або запаморочення, подібний до фізичного відчуття втрати рівноваги.
Приклади:
The sudden success caused a sense of vertigo in his mind.
Раптовий успіх викликав у нього відчуття запаморочення.
noun — значення 3
The act of spinning or rotating rapidly.
Процес швидкого обертання або кружляння навколо своєї осі.
Приклади:
The vertigo of the spinning top fascinated the child.
Кружляння дзиґи зачарувало дитину.
noun — значення 4
A small land snail belonging to the genus Vertigo.
Маленький наземний равлик, що належить до роду Vertigo.
Приклади:
The researcher identified a rare species of Vertigo in the forest.
Дослідник виявив у лісі рідкісний вид равлик роду Vertigo.
suffer from vertigo — страждати від запаморочення
Приклади:
He cannot climb ladders because he suffers from vertigo.
Він не може підніматися по драбині, бо страждає від запаморочення.
induce vertigo — викликати запаморочення
Приклади:
The height of the bridge can induce vertigo.
Висота мосту може викликати запаморочення.