Veil — це іменник, що означає покривало або вуаль, та дієслово, що означає приховувати або закривати щось.
noun: вуаль, вельон, серпанок, завіса, покривало, запона, заслона, опона
verb: закривати, приховувати, затуляти
noun — значення 1
A piece of fine material worn by women to protect or conceal the face.
Шматок тонкої тканини, який носять жінки для захисту або приховування обличчя.
Приклади:
The bride wore a delicate white veil.
Наречена була в тендітній білій вуалі.
She lifted her veil to show her face.
Вона підняла свій вельон, щоб показати обличчя.
noun — значення 2
Something that hides or obscures something else from view.
Те, що приховує або затуляє щось від погляду.
Приклади:
A thick veil of fog covered the city.
Густа завіса туману вкрила місто.
The mountains were hidden behind a veil of clouds.
Гори були сховані за покривалом хмар.
noun — значення 3
A metaphorical barrier or pretense that hides the truth.
Метафоричний бар'єр або прикидання, що приховує правду.
Приклади:
They tried to keep their plans behind a veil of secrecy.
Вони намагалися тримати свої плани за заслоною таємності.
verb — значення 1
To cover something with a veil or to conceal it.
Покрити щось вуаллю або приховати це.
Приклади:
The trees were veiled in mist.
Дерева були закриті туманом.
She veiled her true intentions with a smile.
Вона приховувала свої справжні наміри посмішкою.
lift the veil — підняти завісу (розкрити таємницю)
Приклади:
It is time to lift the veil on this mystery.
Час підняти завісу над цією таємницею.