Utter — це багатозначне слово, яке вживається як прикметник для підсилення ознаки або як дієслово, що означає вимовляти звуки чи слова.
adj: повний, цілковитий, абсолютний
verb: вимовити, сказати
adj — значення 1
Used to emphasize that something is complete or absolute.
Використовується для підкреслення того, що щось є повним або абсолютним.
Приклади:
It was utter fiasco.
Це було повним фіаско.
It was utter fiasco.
Це був повний провал.
verb — значення 1
To make a sound with your voice or to say something.
Видавати звук голосом або вимовляти щось.
Приклади:
She couldn't utter a word.
Він не міг вимовити ані слова.
Tom didn't utter a word.
Том не вимовив ані слова.
utter nonsense — повна нісенітниця
Приклади:
What he said was utter nonsense.
Те, що він сказав, було повною нісенітницею.
utter chaos — повний хаос
Приклади:
The room was in utter chaos.
У кімнаті панував повний хаос.