Useless — англійське прикметникове слово, що означає щось без користі, марне або нездатне до чогось.
adj: некорисний, марний, безглуздий, недоцільний, нікчемний, негідний, нездатний, бездарний
adj — значення 1
Without use or possibility to be used; serving no purpose.
Без користі або можливості бути використаним; не виконує жодної функції.
Приклади:
His negative attitude rendered all my efforts useless.
Його негативне ставлення звело нанівець всі мої зусилля.
It's useless to keep on thinking any more.
Немає сенсу продовжувати розмірковувати.
adj — значення 2
Unhelpful or pointless, especially in the context of an action or attempt.
Некорисний або безглуздий, особливо в контексті дії чи спроби.
Приклади:
Trying to argue with him is completely useless.
Намагатися сперечатися з ним — це абсолютно безглуздо.
adj — значення 3
Not dependable or reliable; good-for-nothing.
Ненадійний або незграбний; нікчемний.
Приклади:
I feel useless when I can't help my friends.
Я почуваюся нікчемним, коли не можу допомогти своїм друзям.
adj — значення 4
Unable to do well at a particular task or thing; not skilled.
Нездатний добре виконувати певне завдання або справу; некваліфікований.
Приклади:
He's useless at sports.
Він нездатний до спорту.