Unwitting

Значення та приклади

adj — значення 1

Not aware of the full facts or the nature of a situation.

Такий, що не усвідомлює всіх фактів або природи ситуації.

Приклади:

• He became an unwitting accomplice to the crime.

  Він став необізнаним співучасником злочину.

• The tourists were unwitting victims of the scam.

  Туристи стали неусвідомленими жертвами шахрайства.

adj — значення 2

Done without intention or knowledge; accidental.

Зроблений без наміру чи знання; випадковий.

Приклади:

• Her comment caused him unwitting pain.

  Її коментар завдав йому ненавмисного болю.

• It was an unwitting mistake that led to the delay.

  Це була випадкова помилка, яка призвела до затримки.

Форми слова

• • more unwitting (вищий ступінь) — більш необізнаний
• • most unwitting (найвищий ступінь) — найбільш необізнаний