невимовний, заборонений, жахливий
Unutterable — прикметник, що описує щось неможливе для вимови, невимовне або надзвичайно жахливе.
adj — значення 1
Impossible to pronounce or articulate physically.
Те, що неможливо вимовити або чітко артикулювати.
Приклади:
The ancient name was unutterable by human tongues.
Стародавнє ім'я було невимовним для людських язиків.
He struggled with the unutterable sounds of the foreign dialect.
Він боровся з неможливими для вимови звуками іноземного діалекту.
adj — значення 2
Too extreme or intense to be expressed in words.
Настільки сильний або інтенсивний, що його неможливо висловити словами.
Приклади:
She felt an unutterable sadness after the news.
Вона відчула невимовний смуток після цих новин.
The beauty of the landscape was unutterable.
Краса цього пейзажу була невимовною.
adj — значення 3
Forbidden or taboo to be spoken aloud.
Те, що заборонено або є табу для виголошення вголос.
Приклади:
In that culture, the name of the deity was unutterable.
У тій культурі ім'я божества було забороненим.
adj — значення 4
Extremely bad, unpleasant, or objectionable.
Надзвичайно поганий, неприємний або такий, що викликає осуд.
Приклади:
He committed an unutterable crime against the community.
Він скоїв жахливий злочин проти громади.
unutterable joy — невимовна радість
Приклади:
They shared an unutterable joy.
Вони розділили невимовну радість.
unutterable grief — невимовне горе
Приклади:
She was consumed by unutterable grief.
Її поглинуло невимовне горе.