нерухомий, незворушний
Unmoving — прикметник, що описує об'єкти, які перебувають у стані спокою, або речі, що не викликають емоційного відгуку.
adj — значення 1
Remaining in a fixed position without any physical change in location.
Такий, що залишається у фіксованому положенні без будь-яких фізичних змін у просторі.
Приклади:
The statue remained unmoving in the center of the park.
Статуя залишалася нерухомою в центрі парку.
He stood unmoving while watching the sunset.
Він стояв статичний, спостерігаючи за заходом сонця.
adj — значення 2
Failing to evoke strong feelings or emotional inspiration.
Такий, що не викликає сильних почуттів або емоційного натхнення.
Приклади:
The speech was technically correct but ultimately unmoving.
Промова була технічно правильною, але загалом незворушною.
stand unmoving — стояти нерухомо
Приклади:
The guard stood unmoving at the gate.
Охоронець стояв нерухомо біля воріт.