об'єднання, уніфікація
Unification — це процес або стан об'єднання окремих частин у єдине ціле, що часто вживається в політичному, технічному та логічному контекстах.
noun — значення 1
The process of bringing together separate parts or elements to form a single, cohesive whole.
Процес зведення окремих частин або елементів разом для формування єдиного цілого.
Приклади:
The unification of the country was a major historical event.
Об'єднання країни стало важливою історичною подією.
The new policy aims at the unification of all regional standards.
Нова політика спрямована на уніфікацію всіх регіональних стандартів.
noun — значення 2
The state or condition of being joined together into a single unit.
Стан або умова перебування в об'єднаному вигляді як єдина одиниця.
Приклади:
They celebrated the unification of their efforts.
Вони святкували об'єднання своїх зусиль.
noun — значення 3
In logic and computer science, the process of finding a substitution that makes two symbolic expressions identical.
У логіці та інформатиці — процес знаходження підстановки, яка робить два символьні вирази ідентичними.
Приклади:
The algorithm performs unification on the given terms.
Алгоритм виконує уніфікацію заданих термінів.
political unification — політичне об'єднання
Приклади:
The political unification of the states took decades.
Політичне об'єднання держав тривало десятиліттями.
force of unification — сила об'єднання
Приклади:
Culture acts as a powerful force of unification.
Культура діє як потужна сила об'єднання.