невірність
Unfaithfulness — це іменник, що означає відсутність вірності, зраду або порушення обіцянок у стосунках чи обов'язках.
noun — значення 1
The quality or state of being unfaithful, especially in a romantic relationship or regarding a commitment.
Якість або стан невірності, особливо у романтичних стосунках або щодо взятих на себе зобов'язань.
Приклади:
Their marriage ended due to his repeated unfaithfulness.
Їхній шлюб закінчився через його постійну невірність.
She could not forgive the unfaithfulness of her partner.
Вона не змогла пробачити зраду свого партнера.
act of unfaithfulness — акт невірності
Приклади:
He confessed to an act of unfaithfulness.
Він зізнався в акті невірності.
suspect unfaithfulness — підозрювати у невірності
Приклади:
She began to suspect unfaithfulness in their relationship.
Вона почала підозрювати невірність у їхніх стосунках.