Unconditional

Значення та приклади

adj — значення 1

Not subject to any conditions, limitations, or reservations.

Такий, що не підлягає жодним умовам, обмеженням чи застереженням.

Приклади:

• She offered him her unconditional support during the crisis.

  Вона запропонувала йому свою безумовну підтримку під час кризи.

• The government demanded an unconditional surrender of the enemy forces.

  Уряд вимагав беззастережної капітуляції ворожих сил.

Форми слова

• • more unconditional (вищий ступінь) — більш безумовний
• • most unconditional (найвищий ступінь) — найбільш безумовний