Unconcealed — прикметник, що означає щось відкрите, явне, таке, що не приховується від сторонніх очей.
adj: неприхований, явний, відкритий
adj — значення 1
Not hidden or kept secret; clearly visible or apparent to others.
Те, що не приховане або не тримається в таємниці; чітко видиме або очевидне для інших.
Приклади:
He expressed his unconcealed joy at the news.
Він висловив свою неприховану радість від цієї новини.
There was unconcealed contempt in her voice.
У її голосі відчувалася явна зневага.
unconcealed admiration — неприховане захоплення
Приклади:
She looked at the painting with unconcealed admiration.
Вона дивилася на картину з неприхованим захопленням.
unconcealed hostility — відкрита ворожість
Приклади:
The two rivals met with unconcealed hostility.
Двоє суперників зустрілися з відкритою ворожістю.