Uncommon — прикметник, що описує щось рідкісне, нетипове або виняткове.
adj: нерозповсюджений, нерідкий, рідкісний, незвичайний, винятковий
adj — значення 1
Not occurring or found often; rare.
Те, що трапляється або зустрічається нечасто; рідкісний.
Приклади:
Cholera is uncommon in Japan.
Холера не розповсюджена в Японії.
It's not uncommon to hear wolves howling around here.
Нерідко можна почути, як тут виють вовки.
adj — значення 2
Remarkable or exceptional in quality or degree.
Видатний або винятковий за якістю чи ступенем.
Приклади:
That isn't uncommon.
Це не рідкість.
not uncommon — нерідко
Приклади:
It's not uncommon for that kind of thing to happen here.
Нерідкісні випадки, коли подібні речі трапляються тут.