Unceasing — прикметник, що описує щось безперервне, постійне або таке, що не припиняється з часом.
adj: безперервний, невпинний, постійний
adj — значення 1
Continuing for a long time without stopping or becoming less intense.
Такий, що триває довгий час без зупинки або зменшення інтенсивності.
Приклади:
The unceasing rain caused the river to overflow its banks.
Безперервний дощ спричинив вихід річки з берегів.
She worked with unceasing effort to achieve her goals.
Вона працювала з невпинними зусиллями, щоб досягти своїх цілей.
unceasing effort — невпинні зусилля
Приклади:
Success came after years of unceasing effort.
Успіх прийшов після років невпинних зусиль.
unceasing noise — безперервний шум
Приклади:
The unceasing noise from the street made it hard to sleep.
Безперервний шум з вулиці заважав спати.