Ultimatum

Значення та приклади

noun — значення 1

A final demand or statement of terms, the rejection of which will result in retaliation or a breakdown in relations.

Остаточна вимога або перелік умов, відмова від яких призведе до розриву відносин або застосування санкцій.

Приклади:

• The government issued an ultimatum to the rebels.

  Уряд висунув ультиматум повстанцям.

• He gave her an ultimatum to leave the house by tonight.

  Він поставив їй ультиматум покинути будинок до вечора.

noun — значення 2

A concluding proposal in a negotiation process that is intended to be the last offer before a final decision is made.

Заключна пропозиція в процесі переговорів, яка вважається останнім варіантом перед прийняттям фінального рішення.

Приклади:

• The union presented their final ultimatum to the management.

  Профспілка представила свій ультиматум керівництву.

Словосполучення

issue an ultimatum — висунути ультиматум

Приклади:

They decided to issue an ultimatum.

Вони вирішили висунути ультиматум.

reject an ultimatum — відхилити ультиматум

Приклади:

The opposition chose to reject an ultimatum.

Опозиція вирішила відхилити ультиматум.

Форми слова

• • ultimatums (множина) — ультиматуми
• • ultimata (множина) — ультиматуми